Активне використання пластику у побуті, безумовно, полегшує наше життя, проте негативно впливає на екологію. У цій статті ми розглянемо популярні види пластикового сміття на сьогодні та визначимо основні проблеми, досвід і перспективи світового й українського підходів до переробки пластику.  

 

Переробка пластику: чому це важливо

 

Зважаючи на широке використання виробів із пластику, його переробка є вкрай важливим аспектом для збереження навколишнього середовища. На свіжому повітрі пластик розкладається вкрай довго, а скупчення такого сміття може призвести до наступних наслідків:

 

  • неперероблені пластикові відходи вкрай негативно впливають на екосистеми, оскільки пластик може розкладатися на мікрочастинки, що потрапляють у воду, ґрунт та повітря;

  • такі відходи у річкових та морських просторах завдають шкоди водним екосистемам;

  • деякі види пластику містять токсичні хімічні сполуки, які можуть потрапляти в харчовий ланцюжок. Пластик, який не піддається правильній утилізації, є небезпечним для здоров'я людей та тварин; 

  • несвоєчасна або ж неправильна утилізація пластику = неграмотне використання ресурсів. Бо ж переробка пластмаси – це можливість повторно використовувати сировину.  Якщо ж пластик не утилізувати належним чином, втрачається шанс його повторного використання. 

 

Найбільш поширені види пластикових відходів та процес переробки

 

Тема переробки пластмаси є надзвичайно актуальною, ба навіть тригерною. Адже скупчення відходів викликає не тільки візуальний шок, але й становить небезпеку для людини та довкілля. Саме тому важливо сортувати відходи, відділяючи пластик від іншого сміття, яке теж необхідно правильно розподіляти та утилізовувати. 

 

Отже, до основних видів пластикових відходів належать:

 

  • Поліетилен (ПЕ) – є одним із найпоширеніших видів пластику, що використовується, здебільшого, при пакуванні різних продуктів;

  • Поліпропілен (ПРР) – найчастіше використовується у виготовленні столових приборів, контейнерів для їжі, а також автомобільних деталей та в інших побутових предметах;

  • Полівінілхлорид (ПВХ) – цей вид пластику часто зустрічається в будівельній індустрії (застосовується для виготовлення труб, дротів, віконних профілів тощо);

  • Поліетилентерефталат (ПЕТ або PETE) – цей пластик використовується для виготовлення пляшок для різноманітної рідини (води, соків, безалкогольних напоїв…)

  • Полістирол (ПС) – може траплятися в упаковках для електроніки, плівках тощо.

 

Власне переробка пластикових пляшок, пакетів, контейнерів тощо – це вже останній етап утилізації, за яку відповідають спеціальні служби. У побуті спалювання ПВХ-виробів суворо заборонене, адже при горінні пластик виділяє отруйні речовини. Тому, перше, що повинна зробити свідома людина – це правильно відсортувати сміття. Сама процедура переробки включає кілька етапів: 

 

  • збір сировини

  • сортування відходів

  • подрібнення сміття 

 

Крайній етап дає змогу отримати вторинний продукт. Тобто вторинна переробка пластику передбачає його подальше використання. У результаті, є перспектива знизити ціни на пластикові вироби, завдяки повторній експлуатації сировини і значно зменшити негативний вплив на екологію.

 

Український досвід переробки пластику

 

Як зазначає у своєму матеріалі «УтільВторПром», сьогодні пластикове пакування використовується практично всюди (у супермаркетах, у лікарнях, в офісах, на промислових підприємствах, вдома). Саме ПВХ використовують для створення харчових контейнерів, одноразового і навіть багаторазового посуду.

 

Уявіть, що з 400 млн тонн сміття, серед якого є і пластикові відходи, на переробку йде близько 6%. Це дуже низькі показники, порівняно з європейськими та світовими. Виправдань та пояснень такої статистики є чимало, проте очевидною причиною залишається відсутність належної інфраструктури та дуже низький рівень участі виробників товарів у процесі переробки, а також відсутність культури поводження з відходами серед споживачів.

 

При цьому досить великий процент побутового сміття в Україні (попри встановлений закон “Про відходи” ще 2018 року) майже не сортується. На жаль, низька екологічна свідомість та недостатній рівень обізнаності поки не дозволяє покращити екологічне становище в нашій країні.

 

Світовий досвід переробки пластику 

Спираючись на експертну думку редакції УКРЕКОАЛЬЯНС, можна пересвідчитися, що чимало теперішніх країн-лідерів з переробки та утилізації сміття далеко не завжди могли похизуватися здоровим екологічним досвідом, який вони мають зараз. Велике бажання, збільшення відповідальності, визначення правильної стратегії та дій допомогли їм вибратися з екологічної кризи. Пропонуємо переймати від наших сусідів тільки найкраще, аби поліпшити й власну статистику:

 

20% – світова переробка пластику, ЄС – 42%, Україна – 12,5% (зі статті онлайн-газети "Економічна правда").

 

Що ж показує нам світовий досвід, окрім цифр?

 

Позитивний приклад нам подають німці, які, до речі, не мають в будинках сміттєпровоів, адже останні заважають правильній утилізації відходів. Вторинною переробкою пластику активно займаються японці, даючи нове життя ряду побутових речей. Натомість Австрія застосовує біотехнологію для ефективного розщеплення пластику та поліестеру.

 

Справжні успіхи у сфері переробки сміття спостерігаються у Швеції: там переробляють 99% відходів, велика частина яких згодом слугує як паливо для АЕС. Надихають до масштабного збору сміття й бразильців, зокрема, бідну верству населення. Таким чином, за 6 пакетів відходів уряд видає 1 пакет з їжею. 

 

Підсумки та перспективи

 

Переробка пластику – це не лише друге життя сировини, можливість заощадження ресурсів на створення продукту з 0. Це, в першу чергу, здорове довкілля, що включає чисте повітря, яким ми дихаємо, свіжу воду, яку ми споживаємо. Тож, безумовно, переробляти пластик варто, заохочуючи:

 

  • громадян, до правильного поводження з відходами; 

  • виробників, які мають відповідати за утилізацію своєї продукції.

 

Спираючись на європейські та світові тенденції, впродовж наступних 7-8 років ринок перероблення пластику зростатиме. Це оптимістичні прогнози, які дають світло перспективи і для України. Попри достатньо загальмований процес переробки пластику, ми на шляху вирішення питання щодо впровадження розширеної відповідальності виробника. Це, безумовно, має поліпшити екологічну ситуацію в межах країни.